Програма підвищення кваліфікації вчителів мистецтва ЗЗСО «СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ВИКЛАДАННЯ МИСТЕЦЬКОЇ ОСВІТНЬОЇ ГАЛУЗІ В 9 КЛАСАХ НУШ: ГОТУЄМО ДО ВИБОРУ ПРОФІЛЮ НАВЧАННЯ»
Розвиток та удосконалення компетентностей учителів мистецької освітньої галузі відповідно до державної політики у галузі освіти та реалізації Державного стандарту базової середньої освіти в межах циклу предметного навчання
Суб’єкт підвищення кваліфікації:
Комунальний навчальний заклад «Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників Черкаської обласної ради»Інформація про розробника (розробників):
КНЗ «ЧОІПОПП Черкаської обласної ради» (Лємешева Н.А., методист відділу координації професійного розвитку керівників закладів та співпраці з методичними службами КНЗ «ЧОІПОПП Черкаської обласної ради»)Особа (особи), які виконують програму:
Напрями підвищення кваліфікації:
- сучасні підходи до навчання в Новій українській школі на рівні базової середньої освіти (ГХЗВ)
Форма (форми) підвищення кваліфікації:
- інституційна (дистанційна)
Види підвищення кваліфікації:
- курси (навчання за програмами підвищення кваліфікації)
Цільова група:
- Вчитель закладу загальної середньої освіти
Перелік професійних стандартів:
- «Вчитель закладу загальної середньої освіти» (2024)
Складники системи освіти та рівні освіти:
- базова середня освіта
Професійні компетентності за професійними стандартами педагогічних працівників:
- Вчитель ЗЗСО. А2. Предметно-методична компетентність
- Вчитель ЗЗСО. А3. Інформаційно-цифрова компетентність
- Вчитель ЗЗСО. Б1. Психологічна компетентність
- Вчитель ЗЗСО. Б2. Емоційно-етична компетентність
Програма фокусується на стратегіях викладання мистецтва в 9 класі для вибору профілю навчання. У центрі уваги — розвиток ключових компетентностей, профорієнтаційний потенціал галузі та практичні методики формування ціннісних орієнтирів учнівства НУШ
Навчально-тематичний план
| Назва навчальних тем | Кількість годин | ||||
| Лекції | Практичні заняття | Самостійна робота | Контрольні заходи | Усього | |
| МОДУЛЬ 1. Нормативно-правове забезпечення реформи загальної середньої освіти | |||||
| Тема 1.1. Реалізація Концепції Нової української школи | 2 | - | - | - | 2 |
| Тема 1.2. Державний стандарт базової середньої освіти | - | 2 | - | - | 2 |
| Тема 1.3. Типова освітня програма та Типовий навчальний план. Освітня програма закладу освіти. Розроблення навчальної програми та календарно тематичне планування з мистецтва | - | 2 | - | - | 2 |
| Разом за модулем | 2 | 4 | - | - | 6 |
| МОДУЛЬ 2. Організація освітнього процесу в закладі загальної середньої освіти | |||||
| Тема 2.1. Сучасні підходи до навчання в Новій українській школі | 2 | 2 | - | - | 4 |
| Тема 2.2. Психолого-педагогічні умови організації освітнього процесу в Новій українській школі | 2 | - | - | 2 | |
| Тема 2.3. Особливості впровадження інклюзивного навчання та реалізація педагогічної підтримки учнів з особливими освітніми потребами на рівні базової середньої освіти | - | 2 | - | - | 2 |
| Тема 2.4. Цифрові технології педагогічної діяльності | - | 2 | - | - | 2 |
| Разом за модулем | 4 | 6 | - | - | 10 |
| МОДУЛЬ 3. Організація освітнього процесу з мистецтва | |||||
| Тема 3.1. Особливості викладання інтегрованого курсу «Мистецтво» у 9 класі | - | 2 | - | - | 2 |
| Тема 3.2. Оцінювання навчальних досягнень учнів у Новій українській школі | - | 2 | - | - | 2 |
| Тема 3.3. Інструменти досягнення результатів мистецької освітньої галузі. Конструювання навчальної діяльності | - | 2 | - | - | 2 |
| Тема 3.4. Цифрові технології педагогічної діяльності вчителя мистецької освітньої галузі | - | 2 | 2 | - | 4 |
| Тема 3.5. Можливості штучного інтелекту для підвищення якості освіти та подолання освітніх втрат | - | 2 | - | - | 2 |
| Разом за модулем | - | 10 | 2 | - | 12 |
| Підсумкові заходи | |||||
| Діагностування результатів навчання | - | - | - | 1 | 1 |
| Рефлексія якості навчання за програмою курсу | - | - | - | 1 | 1 |
| Разом | - | - | - | 2 | 2 |
| Усього | 6 | 20 | 2 | 2 | 30 |
3. ЗМІСТ ПРОГРАМИ
МОДУЛЬ 1. Нормативно-правове забезпечення реформи загальної середньої освіти
Тема 1.1. Реалізація Концепції Нової української школи
Законодавство в галузі освіти. Мета й ключові компоненти Концепції Нової української школи. Педагогіка партнерства, дитиноцентризм. Сутнісні ознаки компетентностей. Формування та розвиток ключових компетентностей. Наскрізні вміння як основа для формування компетентностей.
Реалізація Концепції НУШ у 9 класі. Розгляд концепції креативних індустрій (дизайн, медіа-арт, архітектура) як потенційної сфери майбутньої професійної реалізації учнівства. Огляд профілів старшої школи (мистецький ліцей, професійний коледж, академічний ліцей).
Тема 1.2. Державний стандарт базової середньої освіти
Структура Державного стандарту базової середньої освіти. Ціннісні орієнтири базової середньої освіти. Освітні галузі. Мета та компетентнісний потенціал освітніх галузей, що забезпечує формування всіх ключових компетентностей. Загальні результати навчання. Конкретні результати навчання. Орієнтири для оцінювання. Забезпечення наступності в базовій середній освіті. Інтеграція освітніх галузей.
Наступність та перспективність як результати навчання учнівства 9 класу, які стають базою для профільного навчання.
Тема 1.3. Типова освітня програма та Типовий навчальний план.
Типова освітня програма для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти. Типовий навчальний план. Роль міжособистісної взаємодії та роботи в команді для формування й реалізації спільної цілі. Автономія закладів освіти в організації освітнього процесу.
Освітня програма закладу освіти: структура та зміст. Робочий навчальний план. Модельна навчальна програма, її зміст та структура. Розроблення навчальної програми. Планування освітньої діяльності ЗЗСО. Командна робота. Академічна свобода вчителя в реалізації змісту освіти. Планування освітньої діяльності у 9-му класі: поєднання методів, форм, прийомів навчання. Орієнтація освітнього процесу на особистість.
МОДУЛЬ 2. Організація освітнього процесу в закладі загальної середньої освіти
Тема 2.1. Сучасні підходи до навчання в Новій українській школі
Підхід як стратегія навчання, що поєднує в собі методи, форми, прийоми навчання. Основні характеристики компетентнісного, діяльнісного, особистісно орієнтованого, інтегративного, середовищного підходів. STEAM-орієнтований підхід у навчанні мистецьких предметів/курсів (з акцентом на поєднання творчості та технологій). Взаємозалежність, взаємодоповнюваність підходів щодо орієнтації сучасного освітнього процесу на особистість випускника базової школи; їх реалізація в умовах очного, дистанційного та змішаного навчання.
Зміна пріоритетів в освітньому процесі від накопичення знань до розвитку життєвих навичок та профорієнтаційних орієнтирів.
Проблемне навчання: сутність, механізм, освітні інструменти. Проєктне навчання: сутність, переваги, планування комплексного навчального проєкту для 9 класу. Спільні й відмінні риси проблемного та проєктного навчань. Кооперативне навчання: методи, умови ефективного перебігу, матриця оцінювання групової діяльності учнів; стратегії кооперації в класі.
Глибинне навчання. Розвиток критичного мислення й когнітивної гнучкості як складника підготовки до свідомого вибору профілю навчання.
Компетентнісно орієнтовані завдання як умова реалізації компетентнісного підходу до навчання. Структура та методичні орієнтири для конструювання компетентнісно орієнтованих завдань підсумкового характеру.
Практична зорієнтованість навчання. Включення учня (учениці) в навчальну діяльність як активного суб’єкта. Рефлексивність навчання та професійне самовизначення.
Тема 2.2. Психолого-педагогічний супровід самовизначення підлітків: умови творчої самореалізації учнівства 9 класу.
Психолого-фізіологічні та інші індивідуальні особливості учнів старшого підліткового віку та їх урахування в організації мистецького навчання. Принцип наступності між циклами базової середньої освіти (від адаптаційного до профільного) та психологічні механізми соціалізації та саморозвитку особистості учнів у сучасному культурно-мистецькому просторі. Спілкування як провідна діяльність учнів підліткового віку та її урахування в організації колективної мистецької діяльності. Фізичний, психічний, соціальний і духовний розвиток особистості та реалізація творчого потенціалу учнів через художню рефлексію. Стратегії роботи з учнями, які сприяють розвитку їхньої позитивної самооцінки та Я-концепції в цілому. Розвиток емоційного інтелекту учасників освітнього процесу засобами мистецтва. Розвиток критичного мислення й нестандартного розв’язування проблем.
Менеджмент навчальної діяльності. Індивідуальна освітня траєкторія учня: принципи побудови та планування з урахуванням профільного вибору у сфері культури та мистецтва. Становлення цілеспрямованої мотиваційної активності суб’єкта учіння. Психолого-педагогічні інструменти для планування, моніторингу, організації та оцінки заходів, спрямованих на формування мотивації навчання й пізнавальної діяльності, підвищення рівня якості навчання, психологічної безпеки, комфорту і учнівського самоврядування. Формування комплексного плану вдосконалення освітнього процесу на основі системного аналізу сильних і слабких сторін (SWOT-аналіз). Конструювання освітнього контенту з огляду на «кліпове» мислення учнів: візуалізація та мультимедійність. Використання діяльнісних методів навчання. Організація евристичного навчання й розвиток креативності. Ефективний план уроку (основи тайм-менеджменту, чіткі та зрозумілі інструкції, паузи для мозку та тіла, зміна видів діяльності тощо).
Нові соціально-професійні ролі вчителя НУШ: фасилітатор, тьютор, коуч. Особистісна готовність педагога до змін у контексті реалізації змісту Концепції НУШ. Роль учителя Нової української школи у створенні учнівської спільноти, розвитку демократичних цінностей, встановленні правил взаємодії, розвитку лідерства й навичок співпраці. Розвиток конфліктологічної компетентності вчителя та медіація в освітній діяльності. Створення психологічно безпечного освітнього середовища. Запобігання булінгу. Суб’єктивне благополуччя як критерій адаптованості учасників освітнього процесу в освітньому просторі.
Психологічні засади розвитку загальних і професійних компетентностей вчителя НУШ. Здатність до особистісної саморегуляції емоційних станів і почуттів. Розвиток психологічної стійкості й резильєнтності. Готовність до психолого-соціальної самопідтримки та підтримки учасників освітнього процесу в кризових ситуаціях
Тема 2.3. Особливості впровадження інклюзивного навчання та реалізація педагогічної підтримки учнів з особливими освітніми потребами на рівні базової середньої освіти
Організація освітнього середовища для учнівства 9 класу з особливими освітніми потребами (ООП) з акцентом на самовираження та художню рефлексію в кінці другого циклу базової освіти.
Керівні принципи забезпечення ефективного переходу випускників 9 класу до старшої профільної школи або закладів професійної мистецької освіти.
Роль учителя мистецтва в команді супроводу при коригуванні індивідуальної програми розвитку для 9 класу, враховуючи профорієнтаційні інтереси учня (учениці).
Здійснення адаптацій в освітньому процесі та/або модифікації змісту навчальних предметів (інтегрованих курсів) для 9 класу, що дозволяють учнівству з ООП досягти результатів Державного стандарту на доступному рівні.
Моделі спільного викладання вчителя та асистента вчителя, орієнтовані на підтримку автономії учня (учениці) 9 класу під час виконання випускних творчих проєктів.
Універсальний дизайн у випускному класі. Застосування диференційованого підходу до підсумкового оцінювання 9-класників (презентація художнього портфоліо, персональна виставка, цифровий арт-проєкт).
Використання допоміжних засобів та альтернативних способів комунікації для захисту випускних творчих робіт учнівством з мовленнєвими чи іншими труднощами.
Використання спеціалізованого програмного забезпечення та штучного інтелекту для компенсації обмежень учнівства 9 класу в навчальній діяльності.
Тема 2.4. Цифрові технології педагогічної діяльності
Поняття електронного (цифрового) освітнього середовища. Можливості, переваги та виклики створення цифрового освітнього простору для підсумкової атестації та презентації досягнень учнівства 9 класу.
Відповідальна й безпечна поведінка в цифровому просторі. Захист цифрових пристроїв, персональних даних та електронних (цифрових) освітніх ресурсів. Захист від небажаного контенту та кібербулінгу в підлітковому середовищі.
Маніпуляційні технології та пропаганда в інтернет-середовищі. Оцінювання достовірності даних і надійності цифрових джерел та ресурсів для підготовки випускних проєктів.
Класифікація та призначення електронних (цифрових) освітніх ресурсів. Огляд національних та регіональних освітніх ресурсів. Добір та модифікація електронних (цифрових) освітніх ресурсів з урахуванням мети, умов навчання, вікових особливостей та профорієнтаційних потреб учнівства 9 класу. Оцінювання ефективності обраних електронних (цифрових) ресурсів для досягнення навчальних цілей.
Цифрові інструменти для оцінювання, зворотного зв'язку та рефлексії навчання. Цифрові сервіси для отримання даних про прогрес здобувачів освіти. Використання даних, згенерованих цифровими сервісами для прийняття рішень щодо подальшої освітньої траєкторії випускників.
Цифрові інструменти та ресурси для професійного спілкування, обміну досвідом, комунікації зі здобувачами освіти, батьками, колегами, іншими особами. Правила спілкування онлайн та нетикет у взаємодії з підлітками.
МОДУЛЬ 3. Організація освітнього процесу з мистецтва
Тема 3.1. Особливості викладання інтегрованого курсу «Мистецтво» у 9 класі
Нормативно-правове забезпечення організації освітнього процесу в 9 класі щодо мистецької освітньої галузі відповідно до Державного стандарту базової середньої освіти.
Практична спрямованість навчання, поєднання опанування мови мистецтв із формуванням ціннісних орієнтацій та естетичного досвіду випускників. Сприймання та інтерпретація творів мистецтва в єдності з практичною художньо-творчою діяльністю учнівства 9 класу.
Використання інноваційних методів, форм навчання та ігрових практик для підвищення мотивації учнівства 9 класу до художньо-творчої діяльності. Розвиток ключових компетентностей та наскрізних умінь через мистецтво як інструмент соціалізації підлітків.
Особливості конструювання інтегрованих уроків у 9 класі. Побудова уроку на принципах діалогізму, полікультурності та поєднання класичного мистецтва з сучасними візуальними практиками й медіамистецтвом.
Реалізація змісту навчання з урахуванням підготовки учнівства до вибору профілю в старшій школі або спеціалізованих мистецьких коледжах.
Тема 3.2. Оцінювання навчальних досягнень учнів у Новій українській школі
Функції, види та методи оцінювання результатів навчання в мистецькій галузі. Компетентнісний підхід до оцінювання результатів навчання з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей учнівства 9 класу.
Критерії оцінювання навчальних досягнень, їх прозорість і зрозумілість для учнівства та батьків, зокрема під час виконання підсумкових мистецьких проєктів.
Використання різних інструментів оцінювання (паперових та цифрових). Принципи формувального оцінювання, його види та стратегії впровадження на уроках мистецтва в 9 класі.
Поточний контроль результатів навчання. Оцінювання динаміки особистісного розвитку, творчої активності та ставлення учнівства до мистецтва.
Роль оцінювання у формуванні мотивації до вивчення мистецтва, самопізнання та вибору майбутнього профілю навчання.
Розвиток в учнівства 9 класів здатності до рефлексивного самооцінювання та взаємооцінювання результатів творчої діяльності.
Тема 3.3. Інструменти досягнення результатів мистецької освітньої галузі. Конструювання навчальної діяльності
Алгоритм перетворення очікуваних результатів навчання (згідно з модельною програмою) у конкретні цілі уроку для 9 класу.
Співвідношення результатів із видами діяльності: сприймання, аналіз-інтерпретація, практичне творення, комунікація та рефлексія над власним культурним досвідом.
Моделювання уроків мистецтва на основі активного навчання та комплексної інтеграції (міжгалузевої, мистецької, цифрової).
Оптимізація методів навчання для досягнення цілісних результатів мистецької галузі, визначених Державним стандартом для другого циклу базової освіти.
Учитель як тьютор передпрофільної підготовки роль педагога у супроводі учнівства 9 класу під час вибору профілю навчання. Методики виявлення мистецьких нахилів та професійних орієнтирів учнівства. Проєктування уроку як творчого кейса, що має практичне значення для учня/учениці. Методика організації довготривалих учнівських проєктів (індивідуальних та групових). Основи культурного менеджменту та маркетингу для учнівства.
Тема 3.4. Проєктування сучасного освітнього середовища
Створення гнучкого та адаптивного навчального середовища, що сприяє творчій самореалізації підлітків. Створення атмосфери психологічного комфорту на засадах педагогіки партнерства та суб'єкт-суб'єктної взаємодії з учнівством 9 класу.
Філософія та принципи універсального дизайну в освіті: створення безбар’єрного мистецького простору (фізичного та цифрового).
Адаптація мистецького контенту для учнівства 9 класу з урахуванням їхніх індивідуальних можливостей. Використання цифрового інструментарію та адаптивних технологій для усунення бар’єрів для випускників із різними освітніми потребами.
Використання мистецького середовища та арт-технологій для стабілізації психоемоційного стану учнівства. Забезпечення психологічної безпеки та резильєнтності підлітків під час завершення базової освіти.
Проєктування навчальних осередків, що стимулюють колективну творчість, медіаграмотність та критичне мислення випускників.
Цифровізація як засіб розширення творчих можливостей. Робота з графічними редакторами (Canva, Figma) для створення брендингу, соціальної реклами та інтерфейсів. Використання сервісів для міксування звуку (BandLab, Chrome Music Lab) у створенні саундтреків до відео. Організація цифрових виставок та віртуальних турів світовими музеями як база для порівняльного аналізу стилів. Мобільні додатки для миттєвих опитувань та спільної роботи (Mentimeter, Miro).
Тема 3.5. Можливості штучного інтелекту для підвищення якості освіти та подолання освітніх втрат
Поняття штучного інтелекту та нейромереж, можливості їх використання у професійній діяльності вчителя мистецтва для роботи з випускниками базової школи.
Промпт як спосіб ефективної взаємодії з інструментами штучного інтелекту. Основні принципи промптингу для створення навчальних матеріалів з мистецтва, що відповідають інтересам підлітків 14–15 років.
Використання генеративного штучного інтелекту для створення референсів, зображень, дидактичних матеріалів та віртуальних декорацій для випускних мистецьких проєктів.
Використання штучного інтелекту для надолуження пропущеного матеріалу, моніторингу результатів навчання за весь цикл базової освіти, підготовки звітної документації та аналізу навчальних досягнень дев'ятикласників.
Огляд прикладів цифрових інструментів і платформ на основі штучного інтелекту для музичного та образотворчого мистецтва.
Етичні та практичні аспекти використання штучного інтелекту: питання авторського права випускників та дотримання академічної доброчесності під час генерації художнього контенту.
3.1. Орієнтовний перелік практичних завдань
1. Формула інтеграції як STEAM-конструктор. Проєктування мініпроєкту (3–5 уроків), у якому мистецтво органічно поєднується з навчальним матеріалом предметів чи курсів інших освітніх галузей, наприклад, «Акустика в музиці», «Золотий переріз в архітектурі та математиці».
2. Інклюзивний кейс. Розроблення трьох варіантів реалізації практичної роботи: для учнівства із високою візуальною чутливістю, для тих, хто надає перевагу цифровим інструментам, та для тих, хто потребує покрокового шаблону.
3. VTS-фасилітація на уроці. Формулювання системи відкритих запитань до обраного твору мистецтва, що спонукають учнівство до пошуку доказів.
4. Мистецький стартап: SWOT-аналіз професії. Розроблення шаблону SWOT-аналізу для конкретної мистецької професії, наприклад, геймдизайнер для використання на етапі передпрофільної підготовки.
5. Сендвіч підтримки: практика фідбеку. Створення трьох варіантів коментарів до творчої роботи учня/учениці, дотримуючись структури: похвала — конструктивна порада (корекція) — емоційна підтримка.
3.2. Орієнтовний перелік питань для самостійного опрацювання
- Методики діагностики творчого потенціалу та художньої обдарованості підлітків у процесі мистецької діяльності.
- Реалізація принципів універсального дизайну навчання для створення безбар'єрного творчого середовища в 9 класі.
- Роль арттерапевтичних та здоров’язбережувальних технологій у стабілізації емоційного стану вчителя та учнівства в умовах воєнного стану.
- Основи створення мистецьких стартапів та ефективної презентації (пітчингу) творчих проєктів учнівства.
- Критичне сприйняття мистецького контенту та протидія кіберзагрозам у сучасному медіапросторі.
- Механізми взаємодії закладу освіти з музеями, галереями та креативними хабами як ресурс передпрофільної підготовки.
4. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ІДЖЕРЕЛ
Нормативно-правові документи
- Концепція реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року : розпорядження КМУ від 14.12.2016 № 988-р. URL : Перейти за покликанням (дата звернення 20.12.2025)
- Про деякі питання державних стандартів повної загальної середньої освіти : Постанова КМУ від 30.09.2020 № 898 (зі змінами, внесеними згідно з Постановою КМУ від 30.08.2022 №972). URL : Перейти за покликанням (дата звернення 20.12.2025)
- Про забезпечення психологічного супроводу учасників освітнього процесу в умовах воєнного стану в Україні : Лист МОН від 29.03.2022 № 1/3737-22. URL : Перейти за покликанням (дата звернення 20.12.2025)
- Професійний стандарт за професіями «Вчитель закладу загальної середньої освіти» : наказ МОН України від 29.08.2024. № 1225. URL: Перейти за покликанням (дата звернення 20.12.2025)
- Типова програма підвищення кваліфікації вчителів закладів загальної середньої освіти, які впроваджують новий Державний стандарт базової середньої освіти» : наказ МОН від 12.10.2022 № 904 URL : Перейти за покликанням (дата звернення 20.12.2025)
Основна література
- Кобинець Я. Підходи Нової української школи, або Шлях до дитячого серця. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 09.12.2025).
- Методики психологічного супроводу педагогічних працівників зі створення безпечного освітнього середовища у закладі освіти в умовах війни / за наук. редакцією Н.В. Лунченко; авт. кол.: В.В. Байдик, Ю.П. Гопкало, Ю.А. Луценко, Р.А. Мороз, М.В. Саврасов: НАПН України, Укр. наук.-метод. центр практ. психол. і соц. роботи. Київ : УНМЦ практичної психології і соціальної роботи, 2025. 157 с.
- Масол Л. М. Методика навчання мистецтва в основній школі : методичний посібник. Київ : Генеза, 2022. 144 с.
- Модельні навчальні програми. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 09.12.2025).
- Олексюк О. М. Педагогіка мистецтва: теорія та методика викладання мистецьких дисциплін : підручник. Київ : Ліра-К, 2021. 248 с.
Додаткова література
- Абетка інклюзивності і толерантності: науково-популярне видання ІГО «Соціальна синергія». Київ: Видавництво «Теза», 2020. 30 с. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 09.12.2025).
- Богосвятська А., Кудрик Л. Комунікативна компетентність педагога-коуча. Зарубіжна література в школах України. 2020. № 4. С. 12-17.
- Гусак В.М. Нові ролі педагога у контексті реформ сучасної української школи. Педагогіка партнерства як основа розвитку суб’єктів освітньої діяльності в умовах НУШ: матеріали наук.-практич. конф. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 09.12.2025).
- знання нормативно-правового забезпечення реформи НУШ, вимог Державного стандарту базової середньої освіти (другий цикл) та Дорожньої карти реалізації змін на 2025-2030 роки в мистецькій галузі;
- розуміння особливостей переходу до профільної середньої освіти та ролі вчителя як фасилітатора, який спрямовує учнівство 9 класів до свідомого вибору майбутнього профілю навчання та професійної реалізації в креативних індустріях;
- уміння проєктувати авторські програми та вибіркові курси, здійснювати комплексний педагогічний дизайн уроків мистецтва із залученням інноваційних стратегій та цифрових екосистем;
- здатність гнучко моделювати освітній процес відповідно до пізнавальних запитів підлітків, вибудовуючи їхні індивідуальні освітньо-професійні траєкторії та забезпечуючи наступність між базовою та профільною школою;
- готовність до впровадження діяльнісного підходу через мистецькі стартапи, STEAM-проєкти та використання інструментів штучного інтелекту, а також до безперервного професійного саморозвитку та мережевої взаємодії з колегами;
- спроможність організовувати безпечне, безбар’єрне та стимулювальне освітнє середовище на засадах педагогіки партнерства, застосовувати інструментарій формувального оцінювання для підтримки творчого поступу кожного учня й кожної учениці.
квітень: 06-18.04.2026, 20.04-02.05.2026,
травень: 04-16.05.2026, 18-30.05.2026,
червень: 01-13.06.2026, 15-27.06.2026,
вересень: 07-19.09.2026, 21.09-03.10.2026,
жовтень: 05-17.10.2026, 19-31.10.2026,
листопад: 02-14.11.2026, 16-28.11.2026