Програма підвищення кваліфікації вчителів мистецтва ЗЗСО «РЕАЛІЗАЦІЯ МИСТЕЦЬКОЇ ОСВІТНЬОЇ ГАЛУЗІ У ДРУГОМУ ЦИКЛІ БСО (ПРЕДМЕТНЕ НАВЧАННЯ У 7-9 КЛАСАХ) НУШ»

Програма спрямована на практичне засвоєння сучасних стратегій навчання мистецтва у 7-9 кл. та розкриває можливості мистецтва як інструменту розвитку компетентного, креативного й ціннісно зорієнтованого учнівства. У фокусі — дієві методики, що працюють у сучасному освітньому середовищі

НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

Назва навчальних тем	Кількість годин
	Лекції	Практичні заняття	Самостійна робота	Контрольні заходи	Усього
МОДУЛЬ 1. Нормативно-правове забезпечення реформи загальної середньої освіти
Тема 1.1. Реалізація Концепції Нової української школи	2				2
Тема 1.2. Державний стандарт базової середньої освіти		2			2
Тема 1.3. Типова освітня програма та Типовий навчальний план. Освітня програма закладу освіти. Розроблення навчальної програми та календарно тематичне планування з мистецтва		2			2
Разом за модулем	2	4	0	0	6
МОДУЛЬ 2. Організація освітнього процесу в закладі загальної середньої освіти
Тема 2.1. Сучасні підходи до навчання в Новій українській школі	2	2			4
Тема 2.2. Психолого-педагогічні умови організації освітнього процесу в Новій українській школі	2				2
Тема 2.3. Особливості впровадження інклюзивного навчання та реалізація педагогічної підтримки учнів з особливими освітніми потребами на рівні базової середньої освіти		2			2
Тема 2.4. Цифрові технології педагогічної діяльності		2			2
Разом за модулем	4	6	0	0	10
МОДУЛЬ 3. Організація освітнього процесу з навчальних предметів/інтегрованих курсів мистецької освітньої галузі
Тема 3.1. Особливості викладання навчальних предметів/курсів мистецької освітньої галузі		2			2
Тема 3.2. Оцінювання навчальних досягнень учнів у Новій українській школі		2			2
Тема 3.3. Інструменти досягнення результатів мистецької освітньої галузі. Конструювання навчальної діяльності		2			2
Тема 3.4. Проєктування сучасного освітнього середовища		2	2		4
Тема 3.5. Можливості штучного інтелекту для підвищення якості освіти та подолання освітніх втрат		2			2
Разом за модулем	0	10	2	0	12
Підсумкові заходи				2	2
Діагностування результатів навчання				1	1
Рефлексія якості навчання за програмою курсу				1	1
Усього	6	20	2	2	30

3. ЗМІСТ ПРОГРАМИ

МОДУЛЬ 1. Нормативно-правове забезпечення реформи загальної середньої освіти

Тема 1.1. Реалізація Концепції Нової української школи

Законодавство в галузі освіти. Мета й ключові компоненти Концепції Нової української школи. Педагогіка партнерства, дитиноцентризм. Сутнісні ознаки компетентностей. Формування та розвиток ключових компетентностей. Наскрізні вміння як основа для формування компетентностей. 

Тема 1.2. Державний стандарт базової середньої освіти

Структура Державного стандарту базової середньої освіти. Ціннісні орієнтири базової середньої освіти. Освітні галузі. Мета та компетентнісний потенціал освітніх галузей, що забезпечує формування всіх ключових компетентностей. Загальні результати навчання. Конкретні результати навчання. Орієнтири для оцінювання. Забезпечення наступності в базовій середній освіті. Інтеграція освітніх галузей.

Тема 1.3. Типова освітня програма та Типовий навчальний план. 

Типова освітня програма для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти. Типовий навчальний план. Роль міжособистісної взаємодії та роботи в команді для формування й реалізації спільної цілі. Автономія закладів освіти в організації освітнього процесу.

Освітня програма закладу освіти: структура та зміст. Робочий навчальний план. Модельна навчальна програма, її зміст та структура. Розроблення навчальної програми. Планування освітньої діяльності ЗЗСО. Командна робота. Академічна свобода вчителя в реалізації змісту освіти. Планування освітньої діяльності: поєднання методів, форм, прийомів навчання. Орієнтація освітнього процесу на особистість.

МОДУЛЬ 2. Організація освітнього процесу в закладі загальної середньої освіти

Тема 2.1. Сучасні підходи до навчання в Новій українській школі

Підхід як стратегія навчання, що поєднує в собі методи, форми, прийоми навчання. Основні характеристики компетентнісного, діяльнісного, особистісно орієнтованого, інтегративного, середовищного підходів. SТЕМ-орієнтований підхід у навчанні предметів/курсам. Взаємозалежність, взаємодоповнюваність підходів щодо орієнтації сучасного освітнього процесу на особистість; їх реалізація в умовах очного, дистанційного та змішаного навчання.

Зміна пріоритетів в освітньому процесі від накопичення знань до розвитку життєвих навичок.

Проблемне навчання: сутність, механізм, освітні інструменти. Проєктне навчання: сутність, переваги, планування навчального проєкту. Спільні й відмінні риси проблемного та проєктного навчання. Кооперативне навчання: методи, умови ефективного перебігу, матриця оцінювання групової діяльності учнів; стратегії кооперації в класі.

Глибинне навчання. Розвиток критичного мислення й когнітивної гнучкості.

Компетентнісно орієнтовані завдання як умова реалізації компетентнісного підходу до навчання. Структура та методичні орієнтири для конструювання компетентнісно орієнтованих завдань.

Практична зорієнтованість навчання. Включення учня (учениці) в навчальну діяльність як активного  суб’єкта. Рефлексивність навчання.

Тема 2.2. Психолого-педагогічні умови організації освітнього процесу в Новій українській школі

Психолого-фізіологічні та інші індивідуальні особливості учнів підліткового віку та їх урахування в організації освітнього процесу. Принцип наступності для базової середньої освіти та психологічні механізми соціалізації та саморозвитку особистості учнів в сучасному освітньому просторі. Спілкування як провідна діяльність учнів підліткового віку та її урахування в організації освітнього процесу. Фізичний, психічний, соціальний і духовний розвиток особистості та реалізація творчого потенціалу учнів. Стратегії роботи з учнями, які сприяють розвитку їхньої позитивної самооцінки та Я-концепції в цілому. Розвиток емоційного інтелекту учасників освітнього процесу. Розвиток критичного мислення й нестандартного розв’язування проблем.

Менеджмент навчальної діяльності. Індивідуальна освітня траєкторія учня: принципи побудови та планування. Становлення цілеспрямованої мотиваційної активності суб’єкта уміння. Психолого-педагогічні інструменти для планування, моніторингу, організації та оцінки заходів, спрямованих на формування мотивації навчання й пізнавальної діяльності, підвищення рівня якості навчання, психологічної безпеки, комфорту і учнівського самоврядування. Формування комплексного плану вдосконалення освітнього процесу на основі системного аналізу сильних і слабких сторін (SWOT-aнaлiз). Конструювання освітнього контенту з огляду на «кліпове» мислення учнів. Використання діяльнісних методів навчання. Організація евристичного навчання й розвиток креативності. Ефективний план уроку (основи тайм-менеджменту, чіткі та зрозумілі інструкції, паузи для мозку та тіла, зміна видів діяльності тощо).

Нові соціально-професійні ролі вчителя НУШ: фасилітатор, тьютор, коуч. Особистісна готовність педагога до змін у контексті реалізації змісту Концепції НУШ. Роль учителя Нової української школи у створенні учнівської спільноти, розвитку демократичних цінностей, встановленні правил взаємодії, розвитку лідерства й навичок співпраці. Розвиток конфліктологічної компетентності вчителя та медіація в освітній діяльності. Створення психологічно безпечного освітнього середовища. Запобігання булінгу. Суб'єктивне благополуччя як критерій адаптованості учасників освітнього процесу в освітньому просторі.

Психологічні засади розвитку загальних і професійних компетентностей вчителя НУШ. Здатність до особистісної саморегуляції емоційних станів і почуттів. Розвиток психологічної стійкості й резильєнтності. Готовність до психолого-соціальної самопідтримки та підтримки учасників освітнього процесу в кризових ситуаціях.

Тема 2.3. Особливості впровадження інклюзивного навчання та реалізація педагогічної підтримки учнів з особливими освітніми потребами на рівні базової середньої освіти

Поняття про учнів з особливими освітніми потребами, інклюзивне навчання, інклюзивне освітнє середовище. Організація інклюзивного навчання на рівні базової середньої освіти. Категорії (типи) особливих освітніх потреб (труднощів): загальна характеристика вірогідного прояву, ступінь прояву, рівень підтримки. Особливості надання педагогічної підтримки. Керівні принципи забезпечення ефективного переходу учнів з особливими освітніми потребами від початкової до базової освіти.

Особливості діяльності команди психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами в ЗЗСО на рівні базової середньої освіти (далі - Команда). Склад та основні функції учасників Команди. Функції педагога у складі команди. Розроблення та впровадження індивідуальної програми розвитку (ІПР) дитини з особливими освітніми потребами. Роль батьків як рівноправних членів Команди у розробленні ІПР та моніторингу результатів навчання дітей.

Здійснення адаптацій в освітньому процесі та/або модифікації змісту навчальних предметів (інтегрованих курсів) для осіб з особливими освітніми потребами з метою досягнення результатів навчання, визначених державним стандартом базової середньої освіти та/або індивідуальною програмою розвитку учня.

Партнерство вчителя й асистента вчителя на рівні базової середньої освіти. Практика спільного викладання (співучителювання). Моделі співучителювання вчителя й асистента вчителя. Співпраця з іншими фахівцями (психологом, учителями-дефектологами, фахівцями ІРЦ та іншими). Особливості взаємодії вчителя з батьками.

Роль асистента дитини (учня). Розмежування функцій асистента вчителя та асистента дитини (учня).

Поняття про принципи універсального дизайну в навчанні. Застосування диференційованого підходу до планування навчальних завдань, методів навчання й навчальних матеріалів, способів і форм оцінювання результатів навчання учнів.

Поняття про стратегії розумного пристосування. Допоміжні засоби для навчання (спеціальні засоби корекції психофізичного розвитку) осіб з особливими освітніми потребами. Поняття про додаткові та альтернативні способи й засоби комунікації.

Загальношкільний підхід до створення безбар’єрного, безпечного, інклюзивного освітнього середовища. Ресурсна кімната в закладі освіти.

Використання цифрових технологій та дистанційного навчання під час інклюзивного навчання.

Тема 2.4. Цифрові технології педагогічної діяльності 

Поняття електронного (цифрового) освітнього середовища. Можливості, переваги та виклики створення цифрового освітнього середовища. 

Відповідальна й безпечна поведінка в цифровому просторі. Захист цифрових пристроїв, персональних даних та електронних (цифрових) освітніх ресурсів. Захист від небажаного контенту. 

Маніпуляційні технології та пропаганда в інтернет-середовищі. Оцінювання достовірності даних і надійності цифрових джерел та ресурсів. 

Класифікація та призначення електронних (цифрових) освітніх ресурсів. Огляд національних та регіональних освітніх ресурсів. Добір та модифікація електронних (цифрових) освітніх ресурсів з урахуванням мети, умов навчання, віку та потреб здобувачів освіти. Оцінювання ефективності обраних електронних (цифрових) ресурсів для досягнення навчальних цілей. 

Цифрові інструменти для оцінювання, зворотного зв'язку та рефлексії навчання. Цифрові сервіси для отримання даних про прогрес здобувачів освіти. Використання даних, згенерованих цифровими сервісами для прийняття рішень щодо освітнього процесу. Цифрові інструменти та ресурси для професійного спілкування, обміну досвідом, комунікації зі здобувачами освіти, батьками, колегами, іншими особами. Правила спілкування онлайн. 

Створення, зберігання, систематизація та організація спільної роботи з цифровими освітніми ресурсами. Захист авторських прав у мережі Інтернет. Надання доступу до електронних (цифрових) освітніх ресурсів. Поширення та спільне використання електронних (цифрових) освітніх ресурсів. Дотримання академічної доброчесності та вимог законодавства України під час створення та модифікації електронних (освітніх) ресурсів.

МОДУЛЬ 3. Організація освітнього процесу з навчальних предметів/інтегрованих курсів мистецької освітньої галузі

Тема 3.1. Особливості викладання навчальних предметів/курсів мистецької освітньої галузі

Нормативно-правове забезпечення реалізації  організації освітнього процесу в 7–9 класах щодо мистецької освітньої галузі відповідно до Державного стандарту базової середньої освіти.

Практична спрямованість навчання, поєднання опанування мови мистецтв із формуванням ціннісних орієнтацій та естетичного досвіду, сприймання та інтерпретації творів мистецтва з практичною художньо-творчою діяльністю учні

Використання інноваційних методів та форм навчання й ігрових практик для підвищення мотивації учнів до художньо-творчої діяльності, розвиток ключових компетентностей та наскрізних умінь через мистецтво.

Особливості конструювання інтегрованих уроків. Побудова уроку на принципах діалогізму, полікультурності та поєднання класичного мистецтва з сучасними візуальними практиками.

Тема 3.2. Оцінювання навчальних досягнень учнів у Новій українській школі

Функції, види та методи оцінювання результатів навчання. Компетентнісний підхід до оцінювання результатів навчання з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей. Критерії оцінювання навчальних досягнень, їх прозорість і зрозумілість для учнів та батьків.

Використання різних інструментів оцінювання. Принципи формувального оцінювання, його види. Поточний контроль. Оцінювання динаміки особистісного розвитку, активності та ставлення учнів до. Роль оцінювання у формуванні мотивації до вивчення мистецтва. 

Тема 3.3. Інструменти досягнення результатів мистецької освітньої галузі. Конструювання навчальної діяльності

Алгоритм перетворення очікуваних результатів навчання (згідно з модельною програмою) у конкретні цілі уроку. Співвідношення результатів із видами діяльності: сприймання, аналіз-інтерпретація, практичне творення, комунікація.

Моделювання уроків мистецтва та основі активного навчання в мистецтві та інтеграції (міжгалузевої, мистецької). 

Тема 3.4. Проєктування сучасного освітнього середовища

Створення гнучкого та адаптивного навчального середовища. Створення атмосфери психологічного комфорту (педагогіка партнерства).

Філософія та принципи універсального дизайну в освіті: створення безбар’єрного освітнього простору. Адаптація мистецького контенту. Цифровий інструментарій та адаптивні технології, усунення бар’єрів для учнівства з різними освітніми потребами. Використання середовища для стабілізації психоемоційного стану учнів. 

Тема 3.5. Можливості штучного інтелекту для підвищення якості освіти та подолання освітніх 

Поняття штучного інтелекту та нейромереж, можливості їх використання у професійній діяльності вчителя мистецтва. Промпт як спосіб ефективної взаємодії з інструментами штучного інтелекту. Основні принципи промптингу для створення навчальних матеріалів з мисецтва. Використання генеративного штучного інтелекту для створення референсів, зображень, дидактичних матеріалів.

Використання штучного інтелекту для подолання освітніх втрат, моніторингу результатів навчання, підготовки звітної документації та аналізу навчальних досягнень. Огляд прикладів цифрових інструментів і платформ на основі штучного інтелекту. Етичні та практичні аспекти використання штучного інтелекту

 

3.1. Орієнтовний перелік практичних завдань

1. Мистецька панорама змісту. Дослідження й порівняння модельних навчальних програм мистецької галузі з метою визначення логіки побудови змісту, балансу видів діяльності та інтеграційного потенціалу.
2. Адаптація змісту. Модифікація змісту обраної теми уроку для класу з різним рівнем мотивації (30% − висока мотивація, 70% − ігрові методики) діяльнісно-ігровим шляхом.
3. Мистецький конструктор стратегій. Розробка банку активностей (дослідницьких, художньо-творчих та критично-аналітичних) для обраної теми («Музика в кіно», «Стріт-арт» тощо), що реалізують компетентнісний підхід НУШ.
4. Формула інтеграції. Проєктування мініпроєкту, у якому мистецтво органічно поєднується з іншою освітньою галуззю (природничою, мовно-літературною або STEM), демонструючи зв'язок мистецтва з наукою та історією.
5. Рубрикатор успіху. Розробка критеріїв оцінювання конкретного виду художньо-практичної діяльності (цифровий малюнок, вокал, дизайн), спираючись на ціннісні орієнтири НУШ та обраної програми.
6. Інклюзивна стратегія. Розробка плану адаптації навчального завдання для учня з особливими освітніми потребами (наприклад, із РАС), враховуючи його сенсорну чутливість та інтерес до цифрових технологій.
7. Канапка підтримки. Складання зразка формувального оцінювання за методикою позитивного підкріплення: поєднання похвали, м'якої корекції та емоційної підтримки в роботі з учнівством.
8. Мистецький Instagram-профіль. Розробка візуального шаблону та контенту профілю відомого митця чи мисткині (еволюція стилю, творчі пошуки у «сторіз»), що дозволяє учням глибше зануритися в біографію автора.
9. Меню вибору. Проєктування комплексної діагностувальної роботи, структурованої за групами результатів навчання, що передбачає варіативність завдань за рівнями складності та форматами виконання для реалізації індивідуальної траєкторії учня чи учениці.
10. Різнорівневі інструкції. Розробка підказок для виконання практичної роботи (наприклад, орнаменту) для трьох груп: від створення авторського символу до роботи з готовим шаблоном-сіткою.

3.2. Орієнтовний перелік питань для самостійного опрацювання

1. Державні вимоги до результатів навчання та змісту мистецької галузі (7–9 класи).
2. Трансформація уроку мистецтва: перехід до діяльнісної парадигми НУШ.
3. Арттерапевтичні та здоров’язбережувальні технології в умовах воєнного стану.
4. Медіаграмотність та кібербезпека в шкільній мистецькій освіті: виклики ШІ та соцмереж.
5. Інструментарій інклюзії та безбар'єрності навчання мистецтва.
6. Індивідуальна освітня траєкторія: використання глобальних та вітчизняних мережевих ресурсів.
7. Естетизація освітнього простору через взаємодію в системі педагогіки партнерства

4. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ І ДЖЕРЕЛ

Нормативно-правові документи

1. Концепція реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року : розпорядження КМУ від 14.12.2016 № 988-р. URL : Перейти за покликанням (дата звернення 17.12.2025)
2. Про деякі питання державних стандартів повної загальної середньої освіти : Постанова КМУ від 30.09.2020 № 898 (зі змінами, внесеними згідно з Постановою КМУ від 30.08.2022 №972). URL : Перейти за покликанням (дата звернення 17.12.2025)
3. Про забезпечення психологічного супроводу учасників освітнього процесу в умовах воєнного стану в Україні : Лист МОН від 29.03.2022 № 1/3737-22. URL : Перейти за покликанням (дата звернення 20.12.2025)
4. Професійний стандарт за професіями «Вчитель закладу загальної середньої освіти» : наказ МОН України від 29.08.2024. № 1225. URL: Перейти за покликанням (дата звернення 17.12.2025)
5. Рекомендації щодо оцінювання результатів навчання здобувачів освіти відповідно до Державного стандарту базової середньої освіти: наказ МОН України від 02.08.2024 № 1093. URL: Перейти за покликанням (дата звернення 20.12.2025)
6. Типова програма підвищення кваліфікації вчителів закладів загальної середньої освіти, які впроваджують новий Державний стандарт базової середньої освіти» : наказ МОН від 12.10.2022 № 904 URL : Перейти за покликанням (дата звернення 17.12.2025)

Основна література

1. Кобинець Я. Підходи Нової української школи, або Шлях до дитячого серця. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 17.12.2025).
2. Методики психологічного супроводу педагогічних працівників зі створення безпечного освітнього середовища у закладі освіти в умовах війни / за наук. редакцією Н.В. Лунченко; авт. кол.: В.В. Байдик, Ю.П. Гопкало, Ю.А. Луценко, Р.А. Мороз, М.В. Саврасов: НАПН України, Укр. наук.-метод. центр практ. психол. і соц. роботи. Київ : УНМЦ практичної психології і соціальної роботи, 2025. 157 с.
3. Масол Л. М. Методика навчання мистецтва в основній школі : методичний посібник. Київ: Генеза, 2022. 144 с. 
4. Модельні навчальні програми. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 17.12.2025).
5. Олексюк О. М. Педагогіка мистецтва : теорія та методика викладання мистецьких дисциплін : підручник. Київ : Ліра-К, 2021. 248 с.

Додаткова література

1. Максименко Д. Психологічні особливості криз підлітка. Київ: Центр учбової літератури, 2020. с. 200.
2. Освіта нового покоління: ТОП-5 можливостей ШІ. URL: Перейти за покликанням (дата звернення: 17.12.2025).
3. Формувальне оцінювання: означення, техніки і інструменти [Електронний ресурс] : [блог] : україн. версія - Режим доступу : Перейти за покликанням (дата звернення: 17.12.2025).

• знання вимог Державного стандарту, засад Концепції НУШ та законодавства у сфері базової середньої освіти;
• розуміння освітніх потреб і результатів учнівства 7-9 класів як ключового орієнтира для побудови індивідуальної освітньої траєкторії та досягнення стандартів якості освіти;
• вміння моделювати авторські та адаптувати модельні навчальні програми мистецької освітньої галузі, здійснювати комплексний педагогічний дизайн уроків мистецтва та їх практичну реалізацію;
• здатність гнучко коригувати освітній процес відповідно до пізнавальних потреб, можливостей та результатів навчання учнівства, забезпечуючи адаптивність педагогічного впливу;
• готовність застосовувати інноваційні методи для формування ключових компетентностей, наскрізних умінь та ціннісних орієнтирів здобувачів освіти через мистецтво, а також до навчання впродовж життя, використання електронних освітніх ресурсів та активного обміну педагогічним досвідом;
• спроможність організовувати ефективну взаємодію, мотивувати до творчості та підтримувати пізнавальну активність учнівства у безпечному та стимулювальному освітньому середовищі.

квітень: 06-18.04.2026, 20.04-02.05.2026, 
травень: 04-16.05.2026, 18-30.05.2026,
червень: 01-13.06.2026, 15-27.06.2026,
вересень: 07-19.09.2026, 21.09-03.10.2026,
жовтень: 05-17.10.2026, 19-31.10.2026,
листопад: 02-14.11.2026, 16-28.11.2026